УЧОРНІ́ТИ (ВЧОРНІ́ТИ)

УЧОРНІ́ТИ (ВЧОРНІ́ТИ), і́ю, і́єш, док., розм. Зробитися чорним; почорніти. Потоптана пшениця золота. Сади вчорніли. Попіл і руїни (Гонч., Вибр., 1959, 208); // Зробитися темним. Твердий, вічно незгодний з чим-небудь, Фрол вчорнів і наче потріскався, мов той камінь на морському дні (Кучер, Голод, 1961, 251). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 538.